ФАКТИЧНА ПЕРЕВІРКА. АЛГОРИТМ ДІЙ ТА ТИПОВІ ПОМИЛКИ.

Фактична перевірка. Алгоритм дій та типові помилки.

Під час дії карантину вкрай актуальним є питання проведення органами державної податкової служби фактичних перевірок суб’єктів підприємництва, які здійснюють свою діяльність на ринку підакцизних груп товарів. 

Відповідно до положень п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).    

Підставою, про яку найчастіше йдеться у наказі про проведення фактичної перевірки є норми п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 «Порядок проведення фактичної перевірки» ПКУ, — здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.    

Тобто сам факт того, що суб’єкт господарювання здійснює вказані вище види діяльності, на думку податківців, вже є безумовною підставою для організації проведення фактичної перевірки. Вочевидь, у цих суб’єктів господарювання ризики ухилення від сплати податків найбільші, а тому й перевіряти їх можна будь-коли, не обгрунтовуючи ці перевірки жодними підставами.

Такий підхід є щонайменше сумнівним з точки зору загальних засад податкового законодавства та системного аналізу приписів згаданої вище ст. 80 ПКУ, але податкову це, звичайно, не засмучує. 

Більше того, обмеження на застосування штрафних санкцій та на проведення податкових перевірок, які законодавець встановив у п.п. 52-1 та 52-2 відповідно підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та які мають захистити бізнес на час дії карантину, на ці перевірки не поширюються й тому податківці зосередилися саме на них.

Нагадаємо, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Посадові особи податкової служби мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред’явлення таких документів:

направлення на проведення перевірки;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Слід зазначити, що непред’явлення вказаних документів, або пред’явлення  документів, що оформлені з порушенням є підставою для недопущення податківців до перевірки.

Окремо слід вказати на те, що відмова платника податків та/або посадових осіб платника від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється.

Ми не радимо нашим клієнтам самостійно вирішувати питання про не допуск, або навпаки про допуск до перевірки, не зважаючи на сумніви щодо підстав її призначення, — у будь-якому випадку порада юриста не буде зайвою.

При пред’явленні`направлення платнику податків та/або посадовим особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

 У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, у жодному разі не можна відмовлятися розписуватися у направленні на перевірку (так само як і у будь-якому іншому документі, який складатимуть податківці), — така поведінка призведе лише до негативних наслідків.

Завжди потрібно розписуватися, зазначати про незгоду та подавати нормативно обгрунтовані заперечення. Податковий кодекс вибудуваний таким чином, що така відмова виключно на користь контролюючого органу.  

Тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Також слід зазначити, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Таким чином, відсутність запиту контролюючого органу, поданого у вказаний вище термін, унеможливлює й надання платником податків копій документів. 

Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику.

Крім цього, податкові органи у минулому році отримали право під час проведення перевірки та розгляду її результатів отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, а також їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації (п.п. 20.1.46 п. 20.1 ст. 20 ПКУ). 

Звичайно, що законодавець унормував й відповідний кореспондуючий такому праву обов’язок платника податків, — забезпечувати надання його посадовими (службовими) особами письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження     (п.п. 16.1.15 п. 16.1 ст. 16 ПКУ).

Так само, за вимогами п.п. 20.1.47 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючий орган має право отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.    

Слід нагадати про приписи ст. 63 Конституції України, за якими особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

У будь-якому випадку наданню під час фактичної перевірки документів, їх завірених копій та пояснень має передувати відповідна фахова консультація юриста.

За порушення ж вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

— у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання: 

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) -  за кожне наступне вчинене порушення;

— п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — якщо у випадках, визначених цим Законом, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує не зареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;

— тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;

— триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

— триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.

До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Так само, за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року  № 481/95-ВР щодо виробництва і торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі:

— оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами без наявності ліцензій, — 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше             17000 гривень;

— оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії —             500000 гривень;

— роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії — 250000 гривень;

— роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії — 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень;

— зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, — 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень;

— оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої — 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень;

— роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, — 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень;

— виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, — 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Адвокатське обьєднання "АБ "Юргазенерго" має вузькопрофільних адвокатів зокрема у напрямку податкових спорів. Актуальними запитами на правову допомогу на цей час є зокрема питання застосування РРО та перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на ринку підакцизних груп товарів.  Наші фахівці допоможуть Вам послідовно та системно побудувати ефективну правову позицію з відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням.        

З будь-яких питань звертайтеся за тел.+380677180401, +380577282800.

Керуючий партнер — адвокат Фесенко Сергій Володимирович.