Перевірки органами Держпраці. Що потрібно знати?

     Останнім часом, напевно, найактуальнішою проблемою у взаємовідносинах контролюючих органів із суб’єктами господарювання є перевірки органів Держпраці.

    Нагадаємо, що відповідальність за порушення законодавства про працю врегульована Кодексом законів про працю, статтею 265 якого передбачено, що посадові особи підприємств, винні у порушенні вказаного законодавства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

     Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019 року складає 4173,0 грн.);

- недопущення до проведення перевірки із зазначених вище питань, створення перешкод у її проведенні, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

     Окремо зазначено, що виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

      Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

     Враховуючи такі, без перебільшення, драконівські штрафи, ми завжди радимо своїм клієнтам у будь-якому випадку по всіх питаннях, які пов’язані із листуванням, перевіркою, запрошеннями на всілякі комісії тощо негайно повідомляти та погоджувати свої дії з адвокатом.

      Враховуючи наш досвід, навіть, за явних та беззаперечних порушень з боку підприємства, але за таких саме процедурних порушень з боку співробітників Держпраці, є великі шанси знівелювати прорахунки клієнта. Дотримання законодавчих приписів щодо підстав та порядку проведення інспекційного відвідування, оформлення його результатів та застосування штрафних санкцій, як правило, є непереборною проблемою у діяльності контролюючого органу, а порушення зазначених вимог означає незаконність накладених штрафів.

      Перевірки органами Держпраці мають певну специфіку щодо підстав та порядку їх проведення та все одно на них поширюються (із певними обмеженнями) вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закону). Про це потрібно пам’ятати як під час ознайомлення із направленням на перевірку так і під час самої перевірки.

     Найголовніше, що одразу ж і завжди порушують інспектори з праці – це небажання ознайомлювати суб’єкта господарювання з підставою проведення позапланового заходу, що прямо суперечить вимогам ч. 3 ст. 6 Закону. А підставою є відповідний наказ про призначення перевірки та безпосередньо те, що обумовило його видання (звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення суду; повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; повідомленням посадових осіб органів державного контролю про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю тощо).

     Закон імперативно визначає, що Ви «.. повинні ознайомитися з підставою», а тому на цьому слід наполягати. 

    За нашим досвідом, найчастіше підставою для перевірки є звернення фізичної особи до ГУ Держпраці. Вимагайте ознайомлення Вас зі змістом звернення - непоодинокі випадки, коли таке звернення або не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян» або взагалі є анонімним. А одним із принципів державного контролю, який відображений у статті 3 Закону, є неприпустимість проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами. Вчасно отримавши інформацію про звернення та провівши власну перевірку як стосовно заявника так і щодо його змісту, можна упередити негативні наслідки інспекційного відвідування.

    Не скориставшись своїм правом на ознайомлення зі зверненням, Ви тим самим унеможливлюєте таку перевірку та зумовлюєте цілком передбачувану модель поведінки представників Держпраці, за якою Ви нібито мали повідомити про анонімність звернення або інші порушення вимог зазначеного вище закону під час перевірки, але жодних зауважень з Вашого боку не було, про такі порушення до органів Держпраці жодної інформації не надходило, а тому й на час притягнення Вас до відповідальності контролюючий орган діяв цілком законно.       

     Також, необхідно із самого початку (з моменту пред’явлення службових посвідчень та направлення на перевірку) фіксувати процес здійснення всіх перевірочних заходів на відео. Звичайно, що такі Ваші дії спричинять певний опір з боку контролерів, але це Ваше право, яке передбачено ч. 8 ст. 4 Закону. Почувши про таке, зазвичай, питань у інспекторів більше не виникає.

       Слід пам’ятати, що відповідно до положень ст. 10 Закону суб’єкт господарювання під час перевірки має право, зокрема :

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

- бути присутнім під час здійснення заходів державного контролю, залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

- надавати органу державного контролю в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Так само, суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного контролю до перевірки, якщо, зокрема :

- посадова особа органу державного контролю не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- посадова особа органу державного контролю не внесла запис про здійснення заходу державного контролю до журналу реєстрації заходів державного контролю.

      Ми не радимо своїм клієнтам самостійно вирішувати питання про не допуск до перевірки, навіть, якщо рішення потрібно приймати негайно. Не потрібно наспіх приймати такі рішення без досвідченого юриста, - це може мати наслідком майже півмільйонний штраф із примарною судовою перспективою його скасувати.

     На підприємстві обов’язково має бути відповідний журнал реєстрації перевірок, і всі хто завітав повинні у ньому записатися. Відмова означатиме цілком законну підставу для не допуску до перевірки.

     Відповідно до абз. 2 ч. 10 Закону (вимоги якого поширюються на органи Держпраці під час здійснення інспекційних відвідувань) не допускається вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

     За нашою практикою інспектори праці під час перевірки завжди посилаються на норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року за               № 295 (далі – Порядок), вважаючи (й наголошуючи на цьому), що  положення Закону на них не поширюються, оскільки «діють норми спеціального нормативного акту, яким врегульовані їх перевірки». Звичайно, що це не відповідає дійсності – у будь-якому випадку пріоритет мають положення Закону, як нормативно-правового акту вищої юридичної сили.

     Розпочавши перевірку, інспектори майже завжди складають акт про неможливість проведення інспекційного відвідування через нібито (з їх слів) відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. Але у самому акті зазначають зовсім інше, - як правило, в акті відображено, що інспекційне відвідування неможливо провести у зв’язку зі створення різних перешкод у діяльності інспектора праці (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, перешкода в реалізації інших прав, передбачених вимогами Порядку). Необхідно ретельно перевірити яку саме причину неможливості проведення перевірки містить у собі акт, оскільки створення таких перешкод є безумовною підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених згадуваною вище ст. 265 КЗпП.

     Інспектори з праці це чудово розуміють, але наполегливо і промовисто посміхаючись начебто з Вашої юридичної необізнаності, стверджуватимуть, що не на юридичній мові (?!) складений акт свідчить виключно про відсутність у Вас необхідних для перевірки документів. А надати витребувані документи не має можливості через те, що нібито їх вивчає юрист, або вони перебувають у бухгалтера, або сам бухгалтер захворів тощо. Не звертайте не це уваги та не підписуйте документ, якщо його зміст викликає у Вас хоча б найменший сумнів. Це саме той випадок, коли порада юриста аж ніяк не завадить.

       Після перевірки постає питання реалізації її результатів.  Згідно п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

      Відповідно до вимог п. 7 зазначеного Порядку справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

      Звичайно, що бажано бути присутнім під час такого розгляду та надати докази й фахові пояснення із відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням порушень, які було допущено контролюючим органом при призначенні та здійсненні інспекційного відвідування. В подальшому, вже під час судового розгляду, такі докази та пояснення можуть бути визначальними, оскільки свідчитимуть про неврахування Ваших аргументів. У іншому випадку суд може, і таке трапляється, вирішити справу, виходячи із того, що Вами на час розгляду справи про накладення штрафу приписи цього Порядку було проігноровано, а тому й немає підстав для визнання протиправними відповідних постанов.

       Суди, вирішуючи такі справи, виходять виключно з положень законодавчих актів. Показовою є постанова Верховного Суду від 31.01.2019 року у справі № 809/799/17. Суд у цій справі зробив висновок про порушення інспекторами праці згадуваних вище Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про звернення громадян» через невідповідність звернення фізичної особи, яке слугувало підставою для організації проведення інспекційного відвідування, їх вимогам та повернув справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

       Досліджуючи обставини справи, якими представник Держпраці обґрунтовував законність призначення перевірки, Суд зазначає, що «… судами не повно з’ясовано фактичні обставини справи щодо виду звернення і в свою чергу досліджено вимоги, яким вони відповідають». Суд встановив, що ще до закінчення перевірки  на електронну адресу територіального органу Держпраці надійшов лист від фізичної особи, відповідно до якого з приводу порушення її трудових прав вона не зверталась, жодних претензій до роботодавця не має, а вказане звернення не підлягає розгляду. В судовому засіданні вказана особа пояснила, що особисто із заявою до ГУ Держпраці не зверталась, звернення надіслано без її відома її братом.

        Суд зазначив, « … що судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки зазначеним обставинам звернення цієї особи в контексті заяви про залишення без розгляду такого та не з’ясовано чи наявний особистий підпис на електронному зверненні, якщо таке було, і, у випадку звернення на «гарячу лінію», факт особистого звернення, так як ці обставини вона заперечує.

       Без з’ясування цих обставин неможливо встановити законність прийняття наказу про проведення позапланової перевірки, а так само і законність проведення перевірки». 

         Наші адвокати, маючи великий досвід у таких спорах, допоможуть Вам, послідовно та системно вибудувавши ефективну правову позицію з відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням, довести у суді безпідставність висновків представників органів Держпраці.